Ічнянська РДА
Анонси
















Назад

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена… (Катерина Мотрич)

9 листопада в читальній залі Ічнянської центральної районної бібліотеки ім. Степана Васильченка відбувся вечір, присвячений Дню української писемності та мови.

Присутні дізнались про зародження української писемності на теренах Київської держави, послухали вірші та вислови про мову українських письменників.

Мова – це особливий і загадковий феномен людського духу. З одного боку вона природна і проста річ, як повітря, яким ми дихаємо, як земля, якою ходимо, як голос матері чи небо над головою.

Свято «День рідної мови» було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять Святого преподобного Нестора-літописця. Він був послідовником Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності.

Нестор Літописець – прабатько української писемної мови. Киянин, у 17 столітті прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його засновник монастиря Феодосій. Молитвою та послухом він перевершив найвидатніших старців. Під час постригу у ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.

Його найвидатніша праця «Повість врем’яних літ” – літописне з’єднання, складене у Києві на початку 12 ст. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця 11 ст. до 1113 р.

Всі наступні літописці тільки переписували уривки з його праць, але так і не змогли перевершити його.

«Повість временних літ» - найдавніша пам’ятка слов’янської культури, а Нестор-літописець – батько не тільки вітчизняної історії, а й словесності.

«Книг и – плоди мудрості, джерело мудрості, світло мудрості» - говорив Нестор.

Автор «Повісті временних літ» також наголошував, що «великий князь Ярослав, син Володимира, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаємо, учення приймаючи книжнеє…». Далі маємо справжню оду духовності: «Велика бо користь буває людині від учення книжного. Бо се є ріки, що наповнюють всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є в книгах незмірна глибина».

Українська писемність зародилась в сиву давнину. Набула поширення версія: писемність до Європи прийшла не з Єгипту чи Месопотамії, а з Аратти, Оріяни, яка в період розквіту займала територію Київської, Черкаської та Полтавської областей. Уже 7 тисяч років тому в ареалі Дніпра-Дністра були компактні поселення, і вони вже мали свою писемність.

Дослідник рідної мови Олексій Губко зазначає: що на території України знайдено 23 абетки, яким 15-20 тис. років тому, але дітей у школах і досі навчають, що писемність нам принесли Кирило і Мефодій.

На сьогодні є чимало фактів, які засвідчують, що давньоруська писемність виникла задовго до 11 ст. ще до просвітницької діяльності Кирила та Мефодія.

Вчені переконані, що саме на нинішніх українських теренах було засновано індоєвропейську культуру, що саме на них у прадавні часи сформувалась перша цивілізація, перші міста, вперше посіяно пшеницю і випечено хліб, винайдено колесо та осідлано коня.

Ще давня цивілізація трипільців уже знала 20 тис. слів.

«Велесова книга», що складається із 74-х дощечок описує історію дохристиянської Русі (від 650 р. перед Різдвом Христовим до князювання Аскольда – це один із найдавніших документів, написаний руською мовою.

На Софійському соборі (на південній стіні вівтаря) виявлено Софійську абетку, яка має 27 літер: 23 грецькі й 4 слов’янські). Ця абетка докирилична, і уособлює в собі писемність часів Аскольда.

За часів Київської Русі в бібліотеці Ярослава Мудрого зберігалось 950 тис. томів рукописних праць. Зараз доля бібліотеки - невідома.

Доведено, що і друкарство виникло в Україні задовго до появи в 1564 році «Апостола» Івана Федорова.

У Львові існувала друкарня міщанина Степана Дропака, яка була другою в Європі після Гутенбергівської, а папір для неї привозили з Німеччини та Польщі.

Мова відіграє дуже велике значення в житті кожного українця.

Які гарні слова присвятив мові класик української літератури Олесь Гончар:

«Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу».


Бібліотекар краєзнавчого відділу Ічнянської ЦРБ Надія Прочай

Назад










13 Листопада 2017 12:20
21 листопада 2017 року о 14.00 в м. Ічня біля каплички по вулиці Героїв Майдану відбудуться заходи до Дня Гідності та Свободи.

Як Ви думаєте, які причини дачі хабарів?