Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія - http://ichadm.cg.gov.ua/old
back

21 листопада 2017

Місце реєстрації єдиноподатника не збігається з місцем провадження діяльності: яку адресу вносити до Реестру

Прилуцька ОДПІ повідомляє, що до Реєстру платників єдиного податку, крім податкової адреси, вносять відомості, зокрема, щодо місця провадження господарської діяльності (п. 299.7 Податкового кодексу України).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що вносять до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце провадження діяльності чи розміщення офісу, з якого щоденно керують діяльністю юридичної особи (переважно в офісі працює керівництво) та здійснення управління і обліку. Місцезнаходження юридичної особи може не збігатися з місцем провадження господарської діяльності (ст. 93 Цивільного кодексу України).

Отож, якщо місцезнаходження юридичної особи (його податкова адреса) збігається з місцем провадження господарської діяльності, у Реєстрі платників єдиного податку місце провадження господарської діяльності зазначають за податковою адресою.

У разі невідповідності місцезнаходження юридичної особи з місцем провадження господарської діяльності у Реєстрі платників єдиного податку зазначають фактичну адресу місця провадження такої діяльності.

Вартість ліцензій на тютюн та алкоголь у витратах підприємця «загальносистемника»

Прилуцька ОДПІ повідомляє, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст.177 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п.177.2 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 177.4.3 ст.177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця.

Отже, платежі, сплачені фізичною особою – підприємцем за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з його господарською діяльністю, включаються до складу витрат по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів.

Реєстрація у податковій за неосновним місцем обліку

Прилуцька ОДПІ нагадує платникам податків, що у разі виникнення у суб’єкта господарювання обов’язків щодо сплати податків на території іншої адміністративно-територіальної одиниці (наприклад, за наявності там об’єктів оподаткування чи провадження підприємницької діяльності), такий платник податків зобов’язаний стати на облік у ДПІ за таким неосновним місцем обліку.

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу через який здійснюється діяльність або реєстрації рухомого чи нерухомого майна, подати заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП. Якщо таким платником укладено договір з ДПІ про визнання електронних документів, вказана заява подається засобами електронного зв’язку. Заява за формою №17-ОПП може бути подана як до ДПІ за неосновним місцем обліку, так і до ДПІ за основним місцем обліку.

У разі подання заяви за формою №17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку, платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, в яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку може здійснюватись на підставі удосконаленого повідомлення за формою №20-ОПП, в якому платник податків визначає контролюючий орган, в якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування. При цьому, такий платник звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за формою №17- ОПП.

Звертаємо увагу, що на даний час також можливе подання повідомлення за формою №20-ОПП в електронному вигляді, якщо платником укладено договір з ДПІ про визнання електронних документів.

Більше 900 фактів порушень митних правил викрили митники на Чернігівщині з початку року

Співробітники Чернігівської митниці ДФС виявили та припинили 903 порушення митних правил на загальну суму понад 56 млн. грн. протягом десяти місяців поточного року.

У митниці повідомили, що у порівнянні до відповідного періоду минулого року кількість справ про порушення митних правил збільшилась на 295, а вартість вилучених предметів - на 28,6 млн. гривень. Серед вилученого переважають промислові товари, сировина й матеріали – 50,4 млн. грн., транспортні засоби – 3,9 млн. грн. та валютні цінності - 1,3 млн. гривень.

За даний період співробітниками митниці виявлено 58 фактів незаконного переміщення через кордон наркотичних засобів та психотропних речовин, до правоохоронних органів направлено 21 повідомлення про протиправні діяння.

Премії та доплати, що нараховуються фізичній особі за минулі періоди, оподатковуються у місяці, в якому здійснені нарахування

Доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.

Відповідно до пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно із п.2.2 р.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 №5 (далі – Інструкція), до фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п.2.3 р.2 Інструкції).

Заробітна плата, згідно пп.«є» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ, відноситься до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп.1.6.2.п.1.6 р.1 Інструкції).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

У разі зміни податкової адреси юридична особа – платник єдиного податку третьої групи подає звітність за попереднім місцем податкової адреси

Відповідно до п. 295.4 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сплата єдиного податку платниками третьої групи здійснюється за місцем податкової адреси.

Податкова декларація подається платниками єдиного податку до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Водночас згідно з частиною восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами і доповненнями у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями. Відповідно до п.10.13 Порядку у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) у такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього розділу;

2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку)- з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (пункт 7.3 розд. VII Порядку).

Враховуючи викладене, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, подання податкової декларації платника єдиного податку та сплата єдиного податку здійснюється за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року – за новою податковою адресою (основним місцем обліку).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 108.01.04)

Понад 6 млрд. гривень податків надійшло до бюджетів усіх рівні від платників Чернігівщини протягом січня-жовтня поточного року

Головному управлінні ДФС області повідомили, що у січні-жовтні 2017 року до бюджетів усіх рівнів сплачено понад 6 млрд.грн. податків і зборів.

Державний бюджет поповнився майже на 3 млрд.гривень. Відповідний період минулого року перевищено на 44 відсотки, або на 889 млн.гривень. А це три середньомісячні суми обсягів збору у поточному році. Зростання відбулось в основному за рахунок збільшення сплачених сум рентної плати за користування надрами (у 1,8 рази або майже на 288 млн.грн.), податку на додану вартість (у 1,5 рази або майже на 326 млн. грн.), податку на доходи фізичних осіб та військового збору (у 1,4 рази або на 238 млн.грн.).

До місцевих бюджетів усіх рівнів сплачено більше 3,2 млрд.гривень. Минулорічні надходження також перевищено майже на третину або на 782 млн.грн. за рахунок приросту сплати податку на доходи фізичних осіб (у 1,4 рази або на 607 млн.грн.), земельного податку (у 1,2 рази або на 102 млн. грн.), єдиного податку (у 1,4 рази або на 129 млн.грн.).

Спостерігається стала тенденція формування доходної частини місцевих бюджетів від сплати податків організаціями та установами сфери державного управління, освіти та охорони здоров’я (майже 25 відс. всіх надходжень – 803 млн.грн.). Значний внесок забезпечують сільськогосподарські підприємства (більше 21 відс. доходів бюджетів – 684 млн.грн.), промислові підприємства (понад 15 відс. або 470 млн.грн.), а також підприємці і громадяни, що сплачують податок на майно (більше 14 відс. усіх сплачених до бюджетів податків – 461 млн.грн.). Підприємства торгівлі та громадського харчування сплатили 244 млн.грн. (7,6 відс. доходів місцевих бюджетів), лісогосподарські підприємства – 108 млн.грн. (3,3 відс.), будівельні організації – 47 млн.грн. (1,5 відсотків).

Єдиного внеску на загальнодержавне обов’язкове соціальне страхування сплачено понад 2,6 млрд.гривень. Рівень десяти місяців минулого року перевищено на 39 відс. або майже на 737 млн.гривень.

УВАГА! ГУ ДФС у Чернігівській області попереджає про активізацію шахраїв, які діють під виглядом працівників фіскальної служби

Головне управління ДФС у Чернігівській області інформує, що останнім часом збільшилась кількість випадків шахрайських дій, здійснених невідомими особами від імені керівництва ГУ ДФС.

Зловмисники телефонують на мобільні і службові телефони посадовим особам підприємств, фізичним особам – підприємцям та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати за номером : (0462) 668-522, а також особисто звертатися за адресою: Чернігів, вул. Реміснича, 11. Звертаємося до всіх з проханням максимально поширити дану інформацію, щоб не потрапити на «гачок» шахраїв!

Чернігівська митниця ДФС: 4,4 млрд. гривень перераховано до державного бюджету за 10 місяців

За підсумками роботи у січні-жовтні Чернігівською митницею ДФС перераховано до держбюджету 4,4 млрд. гривень. Це на 510 млн. грн. більше ніж в аналогічному періоді минулого року.

У митниці повідомляють, що обсяг оподаткованого імпорту у січні-жовтні склав:
 у вартісному виразі – 18,7 млрд. грн. або 707 млн. дол. США.;
 у ваговому виразі - 2 140 тис. тонн.

У порівнянні з січнем-жовтнем 2016 року обсяг оподаткованого імпорту у вартісному виразі збільшився на 16,5 відс. (+2,6 млрд. грн.). У дол. США оподаткований імпорт збільшився на 12,3 відс., у ваговому виразі - на 74 відсотки. Сума платежів з оподаткованого імпорту збільшилася на 14,5 відсотків.

Найбільші суми платежів були сплачені при митному оформленні мінеральних добрив, тютюнової сировини, кам’яного вугілля, пневматичних гумових шин, тютюну промислового виробництва та тракторів.

Про надання органами ДФС області комплексу адміністративних, консультативних та інформаційних послуг

Протягом січня – жовтня 2017 року до органів ДФС від платників Чернігівської області надійшло майже 816 тис. звернень для отримання адміністративних, консультативних та інформаційних послуг.

Із загальної кількості адміністративних послуг – 63 відсотки (майже 515 тис.) надано через Центри обслуговування платників. За статистичними даними, найбільш популярною була послуга видачі картки платника податків. Нею скористалися понад 35 тис. осіб. На другому місці - видача відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків – більше 12 тис. послуг.

Також, значну кількість було надано наступних послуг: надання витягу з реєстру платників єдиного податку - 7 тис., реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 5,3 тис., реєстрація розрахункових книжок– 5 тис., реєстрація платника єдиного податку – 4,8 тис., видача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 2,5 тис., видача ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами – 1,8 тисяч.

Про розгляд звернень громадян фіскальною службою області

Впродовж січня-жовтня 2017 року до органів ДФС Чернігівської області від громадян надійшло 258 індивідуальних письмових звернень, 4 колективних від 24-ох громадян та 3 анонімні звернення.

За результатами розгляду: надано роз'яснення на 99 звернень, вирішено позитивно – 141, не підлягали розгляду (анонімні) - 3, переслані за належністю – 2, на стадії розгляду перебуває 13 звернень.

За ознакою надходження 254 первинних, 3 – дублетних та 1 – неодноразове звернення.

У 231 зверненнях порушувались питання контрольно-перевірочної роботи, податків та зборів, 13 звернень - стосувалось діяльності центральних органів виконавчої влади, з питань праці та заробітної плати звернулись у 3 зверненнях та 2 звернення стосувалось соціального захисту.

Для забезпечення реалізації конституційного права на звернення керівництвом фіскальної служби області проведено 58 особистих прийомів громадян. На особисті прийоми звернулось 39 підприємців, 7 - пенсіонерів, 3 – колишніх працівника органів ДФС, 2- безробітних та 7 – соціальний стан, яких не визначено .

Під час особистих прийомів переважно порушувались питання плати за землю, єдиного податку, єдиного соціального внеску, відмови в отриманні реєстраційного номера облікової картки платника податків, ухилення від сплати податків.

Усім заявникам надані своєчасні та кваліфіковані відповіді.

Нарахування ЄСВ, якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати

Прилуцька ОДПІ звертає увагу на те, що частиною 5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) передбачено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для платників, зазначених у cт.4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст.7 Закону №2464 бази нарахування ЄСВ.

У разі, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ (частина 5 ст.8 Закону №2464).

Тобто, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) у працівника, який перебував частину місяця у відпустці без збереження заробітної плати, застосовуються норми частини 5 ст.8 Закону №2464.

Власнику РРО необхідно подбати про зберігання документів

Відповідно до п. 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема:
- зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового (але не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії;
- у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;
- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

Податок на нерухоме майно, якщо нерухомість – у зоні АТО

Прилуцька ОДПІ звертає увагу платників податків, які станом на 14.04.2014 мешкали на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №254 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях на те, що на період проведення АТО справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість відповідно до ст.266 ПКУ у період з 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому буде завершено проведення АТО.

Слід зазначити, що нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст.266 ПКУ за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені ст.102 ПКУ, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.

Подання скарги платником ПДВ на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН

Прилуцька ОДПІ нагадує платникам ПДВ, що процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Скарги подаються платником ПДВ до ДФС України протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовжено за правилами і на підставах, визначених п.102.6 ст.102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:
- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;
- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо мотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п.56.23 ст.56 ПКУ, а саме – протягом 10 календарних днів з дня отримання скарги ДФС, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п.200 прим.1.3 ст.200 прим.1 ПКУ.

Відповідно до п.п.201.16.4 п.201.15 ст.201 ПКУ та п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої у ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
- прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН;
- набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Більш детально з процедурою розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України, за посиланням: zir.sfs.gov.ua (категорія 101).