Ічнянська РДА
Анонси

















Назад

Які документи потрібні, щоб скористатися правом на податкову знижку за іпотечним кредитом

Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:
- кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;
- відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);
- паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчислення і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкової інспекції копії зазначених документів.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.06.01).

До уваги платників податків податку на додану вартість!

Відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Рішення) може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Так, скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Платник податку у разі отримання рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення (якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем) подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313201. До Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601.

Необхідно врахувати, що Скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення. Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313301.

Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

Платники податків матимуть сервіс для створення та надсилання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації з додатками та заяву про відмову від поданої ним Скарги через особистий кабінет «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Фіскальна та міграційна служби Чернігівської області налагоджують співпрацю

Питання взаємодії та інформаційної співпраці обговорили під час робочої зустрічі начальник Головного управління ДФС у Чернігівській області Олексій Барановський та начальник Управління ДМС у Чернігівській області Ксенія Лук’янець.

Керівники відомств та учасники зустрічі окреслили перспективи та основні напрямки співпраці щодо спільної протидії нелегальній міграції, зокрема, щодо обміну інформацією, проведення консультацій та використання напрацьованого досвіду.

Важливу увагу приділили питанню об’єднання спільних можливостей щодо виявлення порушень податкового законодавства фізичними особами - нерезидентами, які здійснюють діяльність у регіоні.

У ході зустрічі було опрацьовано подальші дії та заплановано ініціювати залучення до співпраці представників правоохоронних та інших органів влади області.

Пріоритетним завданням визначено започаткування інформаційного обміну з метою дотримання податкового законодавства як резидентами, так і нерезидентами України.

У Чернігівській області ліквідовано конвертцентр, організований адвокатом

Співробітниками податкової міліції у взаємодії з прокуратурою Чернігівської області припинено діяльність міжрегіонального конвертаційного центру. Одним з організаторів конвертцентру був адвокат, який використовував власне посвідчення для створення перешкод у документуванні злочинної діяльності правоохоронними органами та прикриття незаконної діяльності з вербування керівників фіктивних підприємств, їх реєстрацію та подальше супроводження їх діяльності в органах державної влади. В ході обшуку у адвоката вилучено 27 підроблених печаток, штампів, в тому числі, навіть печатки Посольств України у Сполученому Королівстві Великобританії та Литовській Республіці, органів державної влади.

Слідством встановлено, що з метою ухилення від сплати податків та переведення безготівкових коштів у готівку учасники центру використовували понад 20 фіктивних підприємств, які були зареєстровані на підставних осіб, переважно переселенців з зони АТО. Загальний обсяг проконвертованих коштів протягом 2017 – 2018 років склав понад 100 млн. гривень.

У ході проведення заходів по припиненню діяльності конвертаційного центру проведено 10 обшуків за місцями проживання осіб, причетних до діяльності «конвертаційного центру», в офісних приміщеннях та транспортних засобах, що використовувались у незаконній діяльності.

За результатами проведених обшуків вилучено не тільки печатки фіктивних підприємств, а й печатки та штампи державних органів влади, банківських установ, приватних нотаріусів, електронні носії інформації, чорнові записи та понад 200 тис. грн. готівкових коштів.

На виконання ухвал слідчого судді в 9 банківських установах накладено арешти на рахунки в сумі 910 тис. грн. та зупинено видаткові операції по 24 рахунках підприємств з ознаками фіктивності. Крім того, накладено арешт на активи – суми ліміту ПДВ в розмірі понад 1,4 млн. грн. на спеціальних рахунках електронного адміністрування ПДВ у Державній фіскальній службі України.

У березні від платників Чернігівщини бюджети отримали майже 784 мільйони гривень податків та зборів

До бюджетів усіх рівнів від платників Чернігівщини у березні 2018 року надійшло майже 784 млн. грн. податків та зборів, що на 43 відсотки більше відповідного періоду минулого року.

У Головному управлінні ДФС повідомили, що державний бюджет поповнився на понад 437 млн. гривень. Це у 1,7 рази більше березня попереднього року, що відбулося за рахунок збільшення находжень рентної плати за користування природними ресурсами (вдвічі або на 51 млн. грн.), податку на додану вартість (у 1,8 рази або на 54 млн. грн.), податку на прибуток (вдвічі або на 52 млн. грн.), податку на доходи фізичних осіб та військового збору (на 22 відс. або на 19 млн. грн.).

Іншу частину коштів (346 млн. грн.) отримали місцеві бюджети територіальних громад Чернігівщини. Надходження березня минулого року перевищено на 20 відс. або на 57 млн. гривень. Найбільше сплачено податку на доходи фізичних осіб (236 млн. грн. або 68 відс. загальної суми надходжень). Значний вплив на наповнення бюджетів спостерігається також від сплати земельного податку (51 млн. грн. або 15 відс.), єдиного податку (19 млн. грн. або 5,5 відс.) та податку на прибуток (14 млн. грн. або 4 відс.).

Також у березні (після затвердження КМУ відповідного Порядку) до бюджетів територіальних громад, на території яких розташовані АЗС, почали надходити кошти від сплаченого виробниками акцизного податку з пального, в цілому по області їх отримано 8,9 млн. гривень.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за підсумками березня надійшло понад 311 млн. гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплачено на 23 відс. або на 58 млн. грн. більше.

Про розгляд звернень громадян фіскальною службою області

Впродовж 1 кварталу 2018 року до податкових органів та митниці ДФС Чернігівської області від громадян надійшло 95 індивідуальних письмових звернень та 1 колективне від 97-ми громадян.

За результатами розгляду: надано роз'яснення на 70 звернень, вирішено позитивно – 11, відмовлено у задоволенні - 2, переслані за належністю – 2, на стадії розгляду перебуває 11 звернень.

За ознакою надходження всі 96 звернень первинні. Повторних звернень не надходило.

У 89 зверненнях порушувались питання контрольно-перевірочної роботи, податків та зборів, 3 звернення - стосувались діяльності центральних органів виконавчої влади, 2 - діяльності місцевих органів виконавчої влади, питання праці та заробітної плати порушувались у 1 зверненні.

Для забезпечення реалізації конституційного права на звернення керівництвом обласної фіскальної служби та митниці проведено 21 особистий прийом громадян (в т.ч. 1 – колективне). На особисті прийоми звернулось 7 підприємців, 3 пенсіонера, 5 безробітних, 1 фізична особа, що проводить незалежну професійну діяльність та 6 громадян, соціальний стан яких не визначено.

На особистих прийомах питання стосувались плати за землю, єдиного податку, єдиного соціального внеску, відмови в отриманні реєстраційного номера облікової картки платника податків, ухилення від сплати податків.

Усім заявникам надані своєчасні та кваліфіковані відповіді.

У Головному управлінні ДФС у Чернігівській області відбулось чергове засідання Громадської ради

На засіданні розглядали актуальні питання оподаткування доходів фізичних осіб, подання податкової декларації про майновий стан і доходи, а також говорили про особливості оподаткування земельних ділянок, як фізичних, так і юридичних осіб.

Перед присутніми виступив начальник Головного управління ДФС у Чернігівській області Олексій Барановський, який розповів про підсумки роботи, поділився планами на майбутнє. Серед позитивних тенденцій керівник відмітив зростання надходжень до місцевого та державного бюджетів, а також поліпшення податкового клімату у регіоні.

На засідання були запрошені і фахівці фіскальної служби. Про цьогорічні особливості оподаткування розповідали начальник відділу адміністрування екологічного податку та рентної плати і місцевих податків і зборів управління податків і зборів з юридичних осіб Людмила Гординська та головний державний ревізор-інспектор управління податків і зборів з фізичних осіб Алла Супрун.

Учасники засідання ставили запитання як очільнику відомства, так і виступаючим.

Окрім запитань, що стосувалися оподаткування, члени громадської ради цікавились питанням подання електронних декларацій. Вони прийняли рішення сформувати запит до фіскального органу щодо участі членів ради у конкурсній комісії, підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм ГУ ДФС у Чернігівській області.

Працівники відділу персоналу невідкладно підготували відповідь на запит та передали учасникам засідання. Всіляка підтримка громадськості з боку органу ДФС області та оперативна допомога у вирішенні проблемних питань є пріоритетом у роботі фіскальної служби.

Про зміни у видачі дозволів на спеціальне водокористування у 2018 році

Відповідно до п. 110 Закону України від 21.12.2016 № 1797 - VII „Про внесення змін до „Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" з 01.01.2018 до п. 255 ст. 255 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) внесено зміни в частині визначення кола платників Рентної плати, а саме: обов'язок платника з рентної плати за спеціальне використання води покладено на суб'єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів. Ключовою ознакою первинних водокористувачів є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води (част. З ст. 42 Водного кодексу України).

Об'єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п.255.3 ст.255 Кодексу).

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Законом №1830 до ст. 49 Водного кодексу внесено зміни щодо повноважень з видачі дозволів на спеціальне водокористування, які покладено на територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Постановою КМУ від 13 грудня 2017 року № 1091 „Про внесення змін до деяких постанов КМУ з питань видачі дозволів на спеціальне водокористування" внесені зміни у постанову КМУ від 13 березня 2002 року № 321 „Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови КМУ від 10 серпня 1992 р. № 459" щодо того, що:
дозволи на спеціальне водокористування видані до 03 червня 2017 року (включно) діють до моменту закінчення строку їх дії та їх анулювання з підстав, передбачених законом, здійснюється Держводагентством;
з 01 січня 2019 року інформація про видачу дозволів на спеціальне водокористування є обов'язковим елементом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-1У „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Таким чином, відповідно до чинного законодавства, що регулює питання водних відносин реалізація функцій з видачі дозволів на спеціальне водокористування здійснюватиметься територіальними органами Держводагентства (дозволи на спеціальне водокористування видані раніше 03 червня 2017 року діють до моменту закінчення строку їх дії), з 01 січня 2019 року документообіг здійснюватиметься в електронному вигляді, визначені терміни розгляду документів для дозвільних органів (та перелік документів, які подаються разом з заявою для одержання дозволу на спеціальне водокористування).

Лист Державної фіскальної служби України від 29.01.2018 №2646/7/99-99-12-03-04-17.

Про тимчасовий коефіцієнт рентабельності для гірничодобувних підприємств

Запаси корисних копалин, що фактично розробляються на ділянках надр, де геолого-економічна оцінка ще не здійснена, мають розглядатись як балансові рентабельно видобувні запаси, відповідно до п. 27 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 р. № 432, яким встановлено, що умовно балансові та позабалансові запаси корисних копалин, що залучаються до розробки, переводяться до балансових.

Державна комісія України по запасах корисних копалин здійснила оцінку усереднених, зважуванням на обсяги запасів по родовищах, величин коефіцієнта рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) роздільно: для родовищ нафти та газу і для родовищ твердих корисних копалин та підземних вод, та рекомендує встановити такі тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) на ділянках надр, де проводиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого- економічна оцінка їхніх запасів з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, для застосування користувачами надр при обчисленні податкових зобов'язань у 2018 р.:
- для родовищ нафти і газу усереднений коефіцієнт рентабельності промислу склав 1,43.
- для родовищ твердих корисних копалин та підземних вод-0,33.

Лист Державної фіскальної служби України від 06.03.2018 №6696/7/99-99-12-03-04-17, лист Державної комісії України по запасах корисних копалин від 19.02.2018 №197/02.

Інформація для фінансових установ та платників податків!

Державною фіскальною службою України запроваджено для платників податків новий сервіс передачі фінансовим установам даних фінансової звітності підприємства.

Інформаційне співробітництво між ДФС та фінансовими установами надасть можливість засобами Електронного кабінету:
фінансовим установам – після приєднання до Угоди отримувати (за наявності згоди платника) дані з фінансової звітності підприємства, яка подана до контролюючих органів;
платникам – за бажанням формувати та передавати фінансовим установам дані з фінансової звітності, яка подана до контролюючих органів, шляхом подання до ДФС в електронній формі відповідної згоди на передачу таких даних.

Сервісна послуга, в першу чергу, запроваджена для платників, у яких виникає необхідність подання документів до фінансових установ, та спрощує процедуру подання такими платниками до банків документів та відомостей, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також проведення фінансовими установами аналізу відповідності фінансової операції змісту діяльності та фінансового стану підприємства згідно зі статтею 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Угоду та відповідні додатки до неї розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділах «Електронна сервіси» та «Меморандуми та договори про співпрацю».

До уваги підприємців, що перебувають на на загальній системі оподаткування!

Головне управління ДФС у Чернігівській області нагадує платникам загальної системи оподаткування про обов'язок сплатити єдиний внесок, нарахований за 2017 рік. Термін сплати минув 9 лютого 2018 року.

Звертаємо увагу, що мінімальна сума єдиного внеску за 2017 рік, яку необхідно сплатити фізичним особам - підприємцям що перебувають на загальній системі оподаткування, становить 8448 грн. (704 грн. х 12 міс.).

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне пере¬рахування) єдиного внеску, згідно з п. 2 частини 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум. Крім того наголошуємо, що фізичні особи - підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, повинні подати Звіт за 2017 рік про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою згідно таблиці 1 додатка 5 встановленої законодавством форми звітності із зазначенням типу форми «початкова».

За неподання, несвоєчасне подання, по¬дання не за встановленою формою звіт¬ності, передбаченої Законом про ЄСВ, контролюючим органом здійснюється на¬кладення штрафу в розмірі 10 неоподатко¬вуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне по¬дання або подання не за встановленою формою (п. 7 частини 11 ст. 25 цього За¬кону).

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було засто¬совано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів гро¬мадян за кожне таке неподання, несвоєчас¬не подання або подання не за встановле¬ною формою звітності, передбаченої за¬значеним Законом.

Нагадуємо, що з 2018 року підприємці загальної системи оподаткування зобов'язані сплачувати єдиний внесок щоквартально. Отже, за 1 квартал 2018 року слід сплатити єдиний внесок за себе до 20 квітня. Мінімальна сума єдиного внеску за 1 квартал 2018 року, яку необхідно сплатити фізичним особам - підприємцям, що перебувають на загальній системі оподаткування, становить 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.).

Маєте пільгу із земельного податку – до 01 травня подайте заяву до податкової про її застосування Обов'язком кожного власника землі та землекористувача, крім тих, хто має право на пільгу із земельного податку, є сплата до відповідного місцевого бюджету плати за землю у вигляді земельного податку або орендної плати.

Нарахування сум податку громадянам проводиться податковими органами, які надсилають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за встановленою формою. Цьогоріч, до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) були внесені зміни Законом України від 07.12.2017 року № 2245-VIII, згідно з якими, запроваджена нова норма. А саме, фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з плати за землю, якщо податковий орган не надіслав (не вручив) податкове повідомлення-рішення з цієї плати.

Разом з тим ПКУ визначає ряд пільг зі сплати земельного податку для фізичних осіб. Від сплати земельного податку звільняються, зокрема: інваліди першої і другої групи; особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пільга застосовується на основі поданих в податкові інспекції документів, що підтверджують право на пільгу.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб та поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше 2 гектара;
- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): – в селах – не більше 0,25 гектара, – в селищах – не більше 0,15 гектара, – в містах – 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара.

Якщо минулоріч звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, поширювалося на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах відповідних граничних норм, то з 1 січня 2018 року знято обмеження щодо застосування такої пільги для однієї земельної ділянки.

Звертаємо увагу фізичних осіб що мають у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, на необхідність до 1 травня поточного року подати письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу.

Заяву про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги потрібно подати до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки.

Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.

Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву, то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

Купівля-продаж майна фізособами: сплата військового збору та відповідальність

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається частина доходів від операцій з майном.

Ставка збору становить 1,5% від об’єкту оподаткування.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна (зареєстрованої відповідно до п.172.3 ст.172 ПКУ) та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.

При цьому передбачено, що обов’язок платника податку щодо подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від операцій продажу (обміну) майна, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ.

Тобто у разі несплати фізичною особою військового збору до нотаріального оформлення продажу нерухомого (рухомого) майна, така фізична особа зобов’язана відобразити отриманий дохід в податковій декларації та сплатити, зазначену в ній суму податкового зобов’язання.

Якщо фізична особа відобразить вказаний вище дохід в декларації та сплатить, зазначену в такій декларації суму податкового зобов’язання, то відповідальність до такої особи застосовуватись не буде.

Водночас у разі не подання платником податків в установлений законом строк податкової декларації або розрахунків, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган має право проводити документальні позапланові перевірки.

Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Крім того, неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 132.06).

Кого зарахують до платників рентної плати використання води в об’ємі до 5 куб. метрів на добу

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 48 Водного кодексу України (далі – Водний кодекс) спеціальне водокористування – це, зокрема, забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води.

Водним кодексом встановлено, що не належать до спеціального водокористування забір та/або використання води в об’ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води.

Водночас Водним кодексом із спеціального водокористування виключено всі види «видобування корисних копалин», «крім підземних вод», які є одним із видів корисних копалин, і видобування яких належить до спеціального водокористування.

Порядок державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод затверджено постановою Кабінету Міністрів України (далі – Порядок).

Повноваження із державного обліку артезіанських свердловин шляхом ведення державного реєстру артезіанських свердловин делеговано Державній службі геології та надр України. При цьому до державного реєстру артезіанських свердловин включаються відомості про артезіанські свердловини, незалежно від місця розташування, на підставі даних, що містяться у паспортах артезіанських свердловин.

Форма Паспорта артезіанської свердловини затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, є обов’язковою для виконання всіма суб’єктами господарювання, які є власниками або користувачами земельних ділянок, у межах яких розташовані та експлуатуються артезіанські свердловини.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які мають свердловини і здійснюють забір та/або використання води в об’ємі до 5 куб. метрів на добу не для виробництва (не входить до складу) напоїв та фасованої питної води, є платниками рентної плати за фактичний обсяг вилученої з підземного об’єкта води.

Рентна плата обчислюється відповідно до п. п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ виходячи з фактичних обсягів використаної підземної води, лімітів використання води та ставок рентної плати.

До уваги страхувальників – підприємців!

Прилуцька ОДПІ звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), що відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435) роботодавці зобов’язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі – Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до Порядку №435 (п.1 розділ ІІІ Порядку №435). Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт складений з порушенням вимог Порядку №435, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених п.6 розділу ІІ Порядку №435, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався (п.8 розділу ІІ Порядку №435).

Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які перебувають на загальній системі оподаткування, подають Звіт за формою згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку №435 (п.10 розділу ІV Порядку №435).

ФОП, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, подають Звіт за формою згідно з таблицею 2 додатка 5 до Порядку №435 (п.11 розділу ІV Порядку №435).

ФОП, які протягом звітного року змінювали систему оподаткування, формують та подають один Звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці: таблицю 1 та таблицю 2 додатка 5 до Порядку №435 (п.18 ІV Порядку №435).

Помилки, які здійснюють ФОП при заповненні Звіту: подані Звіти не відповідають обраній системі оподаткування, чим порушуються норми Порядку №435, а також невірно зазначається період, за який нараховано ЄСВ.

Порядком №435 не передбачено повторне подання Звіту за один і той же період після граничного терміну подання Звіту, також Порядком №435 не передбачено самостійне виправлення зазначеного вище типу помилок.

Пунктом 16 розділу ІІ Порядку №435 визначено, що відповідальність за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

Слід зауважити, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом України від 08.07.201 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, платники ЄСВ несуть фінансову та адміністративну відповідальність відповідно до ст.25 цього Закону та ст.165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Назад










Як Ви думаєте, чи знаєте свої громадянські права?