10 серпня 2019
Протягом останнього десятиріччя в Україні продовжується прогресуюче накопичення відходів, не є винятком і територія Ічнянського району. Розрив між прогресуючим накопиченням відходів і заходами, спрямованими на запобігання їх утворенню, розширення утилізації, знешкодження та видалення, загрожує не тільки поглибленням екологічної кризи, а й загостренням соціальної ситуації в цілому. Поводження з відходами є одним з пріоритетних і найважливіших напрямків як господарської, так і природоохоронної діяльності. Воно включає в себе дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, перероблення, утилізацію і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями захоронення.
Базовим документом в цій сфері є Закон України «Про відходи». В ньому викладені загальні аспекти поводження не тільки з побутовими відходами, але й з небезпечними відходами, які також входять до складу побутових: батарейки, енергозберігаючі, світлодіодні лампи, відпрацьовані елементи живлення, оргтехніка та інше. Дані відходи містять свинець, ртуть, кадмій, нікель, марганець та інші хімічні елементи, які можуть дуже довгий час залишатися активними, мати шкідливий вплив на живі організми, в тому числі на людину, здатні накопичуватися в тканинах, викликаючи ряд захворювань (термін їх розкладання 200 років). Крім того визначається стійкий приріст накопичення комунальних відходів, а саме: будівельні відходи, відходи функціонування очисних споруд, відходи рослинного та тваринного походження тощо. Тверді побутові відходи (надалі – ТПВ) утворюються у процесі життєдіяльності людини (харчові відходи, макулатура, скло, метали, полімерні матеріали тощо) і накопичуються у жилих будинках, закладах соціально – культурної сфери, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах.
Головним критерієм успішності було б постійне зменшення кількості «кінцевих» відходів, тобто тих, що розміщуються на звалищах і не використовуються, як вторинні ресурси з метою заміни первинних ресурсів та енергозбереження. На даний час рівень утилізації ТПВ в Україні становить лише 5%. Для порівняння – у Німеччині рівень переробки побутових відходів більше 70%, в Польщі – до 55%. Отже, стан поводження з відходами викликає занепокоєння і вимагає комплексного і системного підходу до запровадження економічного механізму стимулювання і мотивації підприємств, як промислових так і комунальних. Необхідно віддавати перевагу утилізації і рециклінгу відходів із залученням передового європейського досвіду та іноземного капіталу. Окрім того, для утилізації компонентів відходів повинні використовуватись технології і заходи з обов’язковим врахуванням конкретних місцевих проблем і ресурсів.
Громадяни України, у сфері поводження з відходами мають право на:
а) безпечні для їх життя та здоров’я умови при здійсненні операцій щодо поводження з відходами;
б) одержання в установленому порядку повної та достовірної інформації про безпеку об’єктів поводження з відходами як тих, що експлуатуються, так і тих, будівництво яких планується;
в) відвідування в установленому порядку спеціально відведених місць чи об’єктів поводження з відходами;
г) участь в обговоренні питань, пов’язаних із розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією об’єктів поводження з відходами;
д) екологічне страхування відповідно до законодавства України;
е) відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок порушення законодавства про відходи.
Громадяни України, зобов’язані:
а) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами;
б) вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів;
в) виконувати інші обов’язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.
Громадяни України, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за:
а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини та економічних збитків;
б) самовільне розміщення чи видалення відходів;
в) порушення порядку ввезення в Україну, вивезення і транзиту через її територію відходів як вторинної сировини;
г) невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення;
д) приховування, перекручення або відмову від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і громадян та їх об’єднань стосовно безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки;
ж) порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами;
з) порушення строків подання і порядку звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів;
и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди;
і) здійснення операцій у сфері поводження з відходами без відповідного дозволу на проведення таких операцій, а також за порушення встановленого порядку подання декларації про відходи або за неподання такої декларації;
ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо);
й) виробництво продукції з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку;
к) недотримання умов ввезення відходів як вторинної сировини на територію України;
л) несвоєчасне внесення платежів за розміщення відходів;
м) порушення вимог безпечного перевезення небезпечних відходів;
н) порушення встановлених квот на ввезення в Україну відходів як вторинної сировини та строків їх перевезення.
Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення законодавства про відходи.
Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Людям із порушенням зору
